Де купити срібло для ювелірних робіт у Франції?

Купити срібло на початку — не проблема. Варто лише розділити два різні питання: де взяти метал і чого французький закон вимагатиме того дня, коли ви продасте перший виріб.

Де взяти метал

1. Постачальники для ювелірів. В інтернеті чи в магазині — срібло в гранулах, у пластині й у дроті. Для плавки найзручніші гранули: їх легко відважити до грама і просто завантажити в тигель.

2. Зливок. Банк або спеціалізована фірма продає срібло зливками. Це 999 проба — перед роботою її доведеться довести до робочої.

3. Лом. Старі столові прибори, побите столове срібло, залишки, куплені в колеги. Найдешевший шлях і найризикованіший для початківця: ви не знаєте ні справжньої проби, ні що ще є в сплаві. Лишіть це на потім.

4. Власні залишки. Обпилки, ливники, невдалі вироби — нічого не викидається. Закрита банка під столом, і переплавляєте знову.

Скільки тримати в обороті

На початку вистачить 30–40 грамів. Далі принцип простий: продали виріб — докупили трохи більше металу. Чим більше срібла в обороті, тим спокійніша робота: ви більше не чекаєте посилки, щоб почати наступну річ.

Які проби дозволені у Франції

Французький закон визнає для срібних виробів лише три проби: 999, 925 і 800 тисячних. Це стаття L832-2 code de commerce, чинна з 1 липня 2025 року; її текст є на legifrance.gouv.fr. Сторінкам, які досі посилаються на статтю 522 code général des impôts, вірити не варто: її скасовано.

925 — звичайна робоча проба. Якщо купуєте 999, плануйте легування: зайвий крок, але він робить вас незалежним від готового металу.

Тавра

На виробі, що продається у Франції, очікують два тавра. Перше — poinçon de maître, тавро майстра або відповідальності: знак професіонала, який виріб виготовив чи ввіз. Французька митниця вказує і форму: ромб у виробників, овал в імпортерів. Друге — poinçon de garantie, гарантійне тавро, що засвідчує пробу.

Корисний виняток, за тим самим джерелом: срібні вироби вагою менш ніж 30 грамів звільнені від гарантійного тавра. Багато перснів і сережок у цю межу вкладаються.

Решту перелічує портал douane.gouv.fr у досьє «Métaux précieux» — ось що вимагають від професіонала:

• подати déclaration d'existence до bureau de garantie
• вести livre de police — книгу обліку металу
• дотримуватись законних проб
• ставити на виробах тавро майстра або відповідальності
• забезпечити нанесення гарантійного тавра

Режим адресований професіоналам: митниця описує його як такий, що стосується осіб, які тримають ці метали в межах своєї професійної діяльності або торгують ними. Поки ви вчитеся, це не про вас — але запитайте в bureau de garantie до першого продажу, а не після.

Зберігайте рахунки

Livre de police існує, щоб простежити метал, який заходить у майстерню і виходить з неї. Уже цього досить, щоб із першого дня складати кожен рахунок на покупку.

Є й друга причина, приземленіша: без рахунків ви не знаєте, у скільки вам насправді обійшовся грам срібла. А не знаючи цього, не знаєте й за скільки продавати.

Решта приходить із роботою. Починайте з невеликої кількості металу, плавте, псуйте, переплавляйте — срібло нікуди не дінеться.

І останнє: цю статтю пишуть ювеліри, а не юристи. Названі норми публічні й датовані, але перед першим продажем перевірте свій випадок у відповідній установі.